Сьогодні, 2 лютого ми відзначаємо Всесвітній день водно-болотних угідь.

Так, як в цей день 1971 року розпочала свій відлік Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовище існування водоплавних птахів, відома під назвою “Рамсарська конвенція” за назвою міста заснування – м. Рамсар, що в Ірані.

Україна ж поновила своє членство в Конвенції у 1996 році та входить до переліку 171 країни – Договірних Сторін Конвенції.

Наразі, зазначений Перелік включає 2 417 водно-болотних угідь загальною площею близько 254,559 млн га. В Україні налічується 50 водно-болотних угідь міжнародного значення, площа яких сягає 930 тисяч гектарів, офіційно визнаних Рамсарською конвенцією. Це різноманітні угіддя – від морських заток до торфовищ Полісся, від витоків річок на вершинах гір до глибин печер, наповнених водою.

Природа наділила Полтавщину також унікальними угіддями, серед яких є ряд водно-болотних угідь перспективними для визнання Рамсарською конвенцією, серед них і Сульська затока (Черкаська, Полтавська області), заплави річок Ворскла, Псел та Кременчуцькі плавні (Полтавська, Кіровоградська області).

Рамсарська конвенція закликає управляти водно-болотними угіддями та мудро використовувати їх ресурси, моніторити стан водно-болотних угідь і ефективність управлінських заходів та відслідковувати зміни екологічного характеру.

Пріоритетами в напрямку відтворення водно-болотних систем на території Полтавської області є виявлення цінних об’єктів, забезпечення їх охороною, а також екологічно безпечне використання їх ресурсів.

Реалізація на практиці пріоритетів щодо поліпшення збереження водно-болотних угідь можлива лише за умови значних зусиль усіх державних та недержавних відомств та організацій, всього населення країни. І всі ми маємо цього прагнути, бо інакше не зможемо подолати нищівні для довкілля країни тенденції, що можуть вилитись в катастрофічні явища для всієї планети.